Село Богдан на Рахівщині: історичні факти та цікаві історії (ДОКУМЕНТ)
Джерела є основою для вивчення історії, подій минулого – як ширшого масштабу, так і регіональної та місцевої історії, повідомив портал Закарпатія.
12 січня, 19:41
У селі Богдан таким джерелом місцевої історії є і церковний літопис, який вели священнослужителі села місцевої парафії. Про це першоджерело через сайти “Закарпаття онлайн” та “заКарпатія” маю на меті привернути увагу до минулого цього гірського поселення неподалік найвищої гори Українських Карпат – Говерли. Церковний літопис в основному вівся латинською та угорською мовами. Але є і тексти, написані українською мовою зразка ХІХ століття, тобто суржиковим варіантом поєднання церковно-слов’янської та розмовної мов. Два такі тексти викликають особливий інтерес, позаяк вони проливають світло не лише на події з історії села Богдан, але й ширші, регіональні.

Зокрема, тут ідеться про відносини держави і церкви, контакти з тогочасним адміністративним центром Марамороського комітату містом Сигіт, українськими селами Південної Мараморощини (тепер території Румунії), співпрацю місцевих громадян із галицькою інтелігенцією тощо, а тому вони варті опублікування. Написані вони, очевидно, місцевим парохом о. Іваном Браною. Рукописний текст написаний каліграфічно, в народовецькому стилі (течія в другій половині ХІХ століття) і тому є читабельним.

Пропоную його читачеві – насамперед тим, хто цікавиться історією села, Рахівщини, всього Закарпатського краю. Скажу ще декілька слів про автора текстів літопису о. Івана Брану, оскільки його ім’я в місцевій історій піддано, на жаль, несправедливому забуттю. Еру радянського атеїзму з початком 1990-х років було замінено на чіткі призми конфесійного фундаменталізму і тому імена, які за конфесійними критеріями не вписалися у формат релігійно-конфесійних канонів, серед місцевих релігійних громад не популяризуються.

Храм, який було споруджено у селі Богдан за активного старання греко-католицького священика Івана Брани, сьогодні перебуває у користуванні православної громади під патронатом Московського патріархату. І тому його імені серед богданців майже ніхто не знає, адже про нього їм ніхто не розповідає. А тим часом місцевим парохом у селі Богдан Іван Брана прослужив 60 років. Переймався він не лише вузькими церковними, релігійними питаннями, але й життям села і богданцями, відстоював їх інтереси, вів активну просвітницьку діяльність. Про його просвітницьку роль згадував у своїх творах відомий громадський діяч Галичини, письменник, засновник першої Русько-української політичної партії (РУРП) Михайло Павлик. І. Брана підтримував тісні контакти з галицькою народовецькою інтелігенцією. Про його авторитет свідчить той факт, що він був обраний послом (депутатом) до Сойму (парламенту). Його зятем (чоловіком прийомної доньки Терезії) був відомий громадський діяч з Галичини, греко-католицький священик Олексій Заклинський, який у 1848 році став членом Головної Руської Ради у Львові та членом української делегації на історичний Слов’янський Конгрес у Празі, відомий під назвою Весна Народів. Останній був частим гостем  у Богдані в свого тестя, згадується в тексті літописного документу, деякі сторінки з якого подаю тут. Помер о. Іван Брана 1901 року. Похований  біля церкви села, яку ж сам і побудував.







Петро Ференц (с.Богдан, Рахівський район, Закарпаття)

Джерело



Теги:
www.rakhiv.in/NewsOpen/id_news_856295
Коментарі (6)
до к гуцула
15.01.2018 15:03:46  |  IP: 37.52.107.***
ти не гуцул а сепер який лиже сраку московітам а автор молодець аби гуцули знали нашу історію які чудові люди у богдані жили залізли московіти у чужі церкви стидно за такого гуцула
корінний гуцул
13.01.2018 15:16:28  |  IP: 94.179.228.***
коли прийшов до влади дибіл ющенко тоді появилися у кожному селі уніяти але декілька дисятоліть де були уніати і не підтримували благоустрій наших церков бо за той період вже могли храми розсипатися але православні цього не допустили а тепер вони такі права качають на все готове
корінний гуцуле
13.01.2018 8:12:17  |  IP: 46.200.53.***
невже православна церква має такий вигляд, як тут на фото або такий вигляд, як і у ВУРСТи ІОАННа??7 Це є типова греко-католицька архітектура. Православна церква має такий вигляд, як церква Крічфалуші, тобто з круглими куполами. Православні церкви (як і мусульманські мечеті) увінчані куполами. Для багатьох віровчень купол має символічне значення. Так, у православ'ї купол є образом небес, він прикрашається образами Царства Небесного, Бога і ангелів. Якщо нема на церкві бані, то це свідчить про те, що в радянський період її захопили православні попи (руські, тобто московські). Греко-католиків - у Сибір, а в готовий Храм - православні.
корінний гуцуле
13.01.2018 7:41:53  |  IP: 46.200.53.***
ти є корінна сволота ))))))))))))))))))))))))))))))))) ти сам шось добре зробив??????????????? коли вже затихнеш????????????????????????????????????????????????????????????????????????????
корінний гуцул
12.01.2018 22:35:48  |  IP: 213.179.235.***
для придурка який це писав -------- чи ти дибіле знаєш скільки прослужив знатний священник ВУРСТА ІОАНН у богдані і як його лбди і по сьогодні цінують ------- найся благочинний ваш скриє але при ВУРСТОВИ ІОАННУ батюшкови всі правили по православному і ні якого розколу тоді небуло ------ і не робіть роздол у народі --------БОГ З ВАМИ
Марічка
29.12.2017 20:30:57  |  IP: 37.73.229.***
Подяка від всіх однесельчан.

<<Попередня
1
Наступна>>
Додати коментар
Введіть число
 
Погода
Інтерв'ю
Закарпатки Наталія та Алла у Празі допомагали майданівцям, які приїхали на лікування
«Навіть такі «поламані», хлопці повторювали, що будуть боротися до кінця».
25 березня, 13:30 П:18534 К:9
Фотогалерея
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi