У Рахові з нагоди відзначення 50-річчя організації Карпатського біосферного заповідника пройшла міжнародна науково-практична конференція (ФОТО)
22-25 жовтня 2018 року у Рахові, з нагоди відзначення 50-річчя організації Карпатського біосферного заповідника, на міжнародній науково-практичній конференції, за участі науковців та природоохоронців з України, Німеччини, Швейцарії, Великобританії, Австрії, Словаччини та Угорщини, широко обговорено проблеми збереження гірських екосистем та сталого використання біологічних ресурсів Карпат.
31 жовтня, 10:07
«Любов до України не можлива без любові  до природи». Саме з такими словами, при відкритті міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми збереження гірських екосистем та сталого використання біологічних ресурсів Карпат», з нагоди 50-річчя організації Карпатського біосферного заповідника (пройшла 22-25 жовтня 2018 року у м. Рахові), звернувся до її учасників, голова Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України, народний депутат України Микола Княжицький.

Справа яку Ви робите, наголосив Народний депутат, є важливою для українського народу, і тому ми із великим задоволенням співпрацюємо  із заповідниками та національними парками, докладаємо зусиль щоби Карпатські проекти отримали підтримку від Євросоюзу, а заповідна справа сприяла розвитку туризму. Ми докладаємо також багато зусиль для захисту людей та розвитку культури і духовності у Карпатах.

До учасників конференції, із привітаннями та зі словами вдячності колективу Карпатського біосферного заповідника, звернулись також народний депутат України Іван Рибак, директор Департаменту екологічної мережі та природно-заповідного фонду Мінприроди України Віктор Клід (оголосив вітання Міністрерства екології та природних ресурсів України), голова Рахівської районної державної адміністрації Павло Басараба, голова Тячівської районної ради Іван Фабрицій та перший заступник голови Тячівської районної державної адміністрації Михайло Полаженець, голова Асоціації природоохоронних територій України Микола Стеценко, директор Карпатського біосферного заповідники Микола Рибак й інші оратори.

В роботі конференції взяло участь понад 120 представників науково-дослідних та вищих навчальних закладів, природоохоронних установ, органів влади та громадськості з України, Німеччини, Швейцарії, Великобританії, Австрії, Словаччини та Угорщини.

На пленарних та секційних засіданнях заслухано біля двадцяти доповідей та повідомлень. А у Івано-Франківському видавництві НАІР, випущено збірник матеріалів конференції, в якому на 566 сторінках опубліковано 86 статей.

Широке коло питань щодо збереження гірських екосистем та сталого використання біологічних ресурсів в Карпатах, досліджень та моніторингу біотичного й абіотичного середовища, ролі Карпатського біосферного заповідника та інших установ природно-заповідного фонду у вивченні, збереженні природно-ресурсного потенціалу та впровадженні концепції сталого розвитку, ішлося у доповідях: директора Карпатського біосферного заповідника Миколи Рибака («Карпатський заповідник – крізь призму п’яти десятиріч»), професора німецького університету сталого розвитку із м. Еберсвальде П’єра Ібіша  («Карпатський біосферний заповідник – рушійна сила транскордонного співробітництва у сфері охорони природи в Центрі Європи»), керівника підрозділу Швейцарського федерального інституту лісових, снігових та ландшафтних досліджень (WSL) із міста Бірменсдорф доктора Петера Бранга («Праліси Угольсько-Широколужанського масиву в умовах кліматичних змін – куди спрямований цей рух?»), наукових співробітників Карпатського біосферного заповідника Василя Покиньчереди та Юрія Беркели («Основні підсумки міжнародної співпраці Карпатського біосферного заповідника») й Мирослава Кабаля та Дмитра Сухарюка («Дослідження лісових екосистем Карпатського біосферного заповідника – історія, здобутки та перспективи»), словацького професора, доктора наук Івана Волощука («Історичні аспекти декларації Татранського національного парку (Словаччина) та його управління»), співробітниці Департаменту екологічної мережі та природно-заповідного фонду Мінприроди України  Ганни Ковбаснюк («Аналіз ефективності Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини, як міжнародного договору»), професора Великобританського коледжу університету Рітл Петера Гобсона («Сталі рішення в динамічних ландшафтах вимагають стратегій, що базуються на екосистемних підходах»), доктора сільсько-господарських наук із Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва імені П.С.Пастернака Юрія Шпарика («Сучасні проблеми гірських лісів Українських Карпат») тощо.

Про особливу роль Карпатського біосферного заповідника, як рушія процесу номінації букових пралісів Карпат до Всесвітньої спадщини та створення Європейської мережі букових лісів,  наголошував в поданих на конференцію тезах, німецький професор Ганнес Кнапп.

А Богдан Проць (Впроваджувальна організація українсько-німецького проекту «Підтримка природно-заповідних територій України»), аналізуючи ефективність менеджменту в Карпатському біосферному заповіднику наголосив, що Карпатський біосферний заповідник входить до числа найкращих в Україні, має найвищий показник ефективності управління серед усіх установ природно-заповідного фонду України, адже цей показник, за оцінками експертів, зріс тут за період з 2007 до 2016 роки на 12 відсотків.

Під час конференції висловлювалось чимало й інших цікавих ідей та пропозицій, серед яких, нам видається важливою думка Тимура Бедернічека (Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка  Національної академії наук України) із співавторами. Ними запропоновано, зокрема, створити в Карпатському біосферному заповіднику, на базі моніторингових ділянок закладених чеськими професорами Мілошом Дейлом та Алоїсом Златніком, на схилах Поп Івана Марамороського майже 90 років тому назад,  дослідну станцію із вивчення впливу кліматичних змін на високогірні екосистеми в Карпатах, із наступним включенням її до міжнародного проекту GLORIA.

Виступаючи на конференції доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор, детально зупинився на історичних  аспектах створення та розвитку Карпатського біосферного заповідника, акцентував увагу на найважливіших підсумках його діяльності.

Насамперед підкреслено, що історія створення та становлення Карпатського заповідника бере початок від перших резерватів, які організовувались ще за часів Австро-Угорської імперії.

Його організація  була не простою. Через недосконалість вітчизняного законодавства, його адміністрації та іншим організаторам, доводилось долати нерозуміння, а часом і опір окремих чиновників та частини дезінформованого місцевого населення.

Тому у цій ситуації важливу роль відігравали наукові авторитети чеського професора Алоїса Златніка, українських академіків І.Г. Підоплічка, К.М. Ситника та М.А. Голубця, професорів В.І. Комендаря та C.M. Стойка.

Неоціненною була й допомога окремих ентузіастів-однодумців із органів державної влади, територіальних громад та господарських структур.

Тому з великою вдячністю ми відзначили  управлінців та господарських керівників, які відіграли значну роль у створенні та розвитку Карпатського біосферного заповідника, особливо в останні тридцять років, коли його площа зросла майже в чотири рази, і коли він домігся чи не найбільших успіхів у своїй діяльності.

Це насамперед керівники підрозділів Адміністрації Президента України В.І.Олещенко та В.М. Кладієв, керівники Держкомприроди України В.Л.Філоненко та Б.К.Кубрак, Міністр лісової та деревообробної промисловості УРСР І.І.Грунянський, Міністри охорони довкілля України В.Я. Шевчук, Г.Г. Філіпчук та О.М.Семерак, заступники Міністрів та керівники підрозділів Держкомприроди та Мінприроди України М.П. Стеценко, В.П. Давидок, П.І. Гриник, В.В. Канцурак, І.Б. Іваненко та Г.В. Парчук.

Створення Карпатського біосферного заповідника у свій час активно підтримували керівники Закарпатської області (Г.Й. Бандровський, М.М.Мальованик, М.М. Кічковський, С.І. Устич та В.І. Балога).


А без безпосередньої клопіткої роботи та підтримки М.О. Даскалюка, М.М. Беркели, B.C. Мондича, В.П. Закуреного та В.В. Пукмана  із керівництва Рахівського та Хустського районів, І.І.Герца, І.П. Негрі, А.О. Поляновського, В.І. Мурги., М.Ю. Бігуна, І.І. Печера із природоохоронних та лісогосподарських органів Закарпаття, О.Г. Діккера, В.Ф. Ковтун та В.М. Приступи й В.Ф. Теличука – директорів Великобичківського, Рахівського, Ясінянського лісокомбінатів та лісогосподарських й лісомисливських господарств, Костилівської (М.М. Семенюк, О.В. Сметанюк), Квасівської (В.Ю. Дімич), Лугівської (В.М. Сас, М.В. Бочкор), Богданської (П.М. Грапенюк) сільських, Ясінської селищної (В.Д.Дячук, Д.Ю. Поляк), Рахівської міської (І.С. Желізняк, Я.В. Думин, В.В. Медвідь) та інших місцевих рад створення та розширення території біосферного заповідника було би просто не можливим.

Винятково важлива роль у становленні та розвитку біосферного заповідника належить трудовому колективу та великій плеяді його ветеранів, керівників, науковців та спеціалістів.

Таким чином, завдяки зусиллям багатьох поколінь науковців, урядовців, природоохоронців та багатьох любителів природи, Карпатський біосферний заповідник займає зараз, в межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів Закарпатської області площу 58035 гектарів.

Разом із транзитною зоною, площею 124.3 тисяч гектарів, входить до Міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО та репрезентує в ній, все ландшафтне й біологічне різноманіття Українських Карпат, від передгір’я до субальпійської до альпійської зон.

Його букові праліси формують, у складі 12 європейських країн, найбільшу частину траснаціонального об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи».

За 50 років своєї діяльності, став міжнародно визнаною природоохоронною, науково-дослідною установою світового значення, вніс вагомий внесок у збереження природних екосистем та сталого розвитку Карпат. Тут створено потужну науково-господарську базу, розбудовано та облаштовано широку мережу інформаційно-туристичної інфраструктури , видається Всеукраїнський екологічний науково-популярний журнал «Зелені Карпати», періодичне видання «Природа Карпат: науковий щорічник Карпатського біосферного заповідника та Інституту екології Карпат НАН України», газета «Вісник Карпатського біосферного заповідника» тощо.

Єдиний в Україні, за природоохоронну діяльність, чотири рази нагороджений Радою Європи Європейським дипломом.

За оцінкою міжнародних експертів Карпатський біосферний заповідник є еталоном європейських лісових екосистем та природоохоронної справи.

Учасникам конференції презентовано також, випущені у видавництві «Растр-7» (Львів,2018), монографії Федора Гамора  «Еталон європейських лісових екосистем та природоохоронної справи. Про деякі історичні аспекти створення та розвитку Карпатського біосферного заповідника з нагоди його 50-річчя» (за спонсорської допомоги Швейцарського федерального науково-дослідного інституту WSL, в рамках проекту «Співпраця у лісових дослідженнях України та Швейцарії», що фінансується Державним секретаріатом освіти, досліджень та інновацій SERI, Берн, Швейцарія») та «Україна-Румунія: мости народної дипломатії. Нотатки з нагоди 20-річчя участі Союзу українців Румунії та Карпатського біосферного заповідника в процесі розвитку українсько-румунської співпраці на Мараморощині» (видано за фінансової підтримки українсько-австрійського підприємства ТОВ «Фішер-Мукачево», генеральний директор В.А.Рябич), у яких читачі зможуть знайти чимало інформації про роль Карпатського біосферного заповідника у збереженні природи Карпат, реалізації проектів сталого розвитку та міжнародної співпраці.





















Федір Гамор,

доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника









 


www.rakhiv.in/NewsOpen/id_news_1007617
Коментарі (0)

Додати коментар
Введіть число
 
Погода
Інтерв'ю
Закарпатки Наталія та Алла у Празі допомагали майданівцям, які приїхали на лікування
«Навіть такі «поламані», хлопці повторювали, що будуть боротися до кінця».
25 березня, 13:30 П:19666 К:9
Фотогалерея
Новини від KINOafisha.ua
Загрузка...
Загрузка...
Афіша кінотеатра Cinema Citi